Пізня осінь

Вже  золотиста  жовтизна
Опала  вниз  і  почорніла,
В  тумані  сива  далина
Здаля  проглядає  несміла.

Корова,  в  пошуках  трави,
Змокріле  листя  розсуває.
Димок  гойдається  живий,
Бо  вже  тепла  давно  немає.

Чорніє  де-не-де  рілля,
Ще  не  успіли  все  зорати.
На  небі  думає  Ілля:
Чи  треба  землю  поливати?

Чи  може  снігу  напустить,
Якщо  не  зорють  бідне  поле?
Ставок  холодний  і  пустий
І  воду  очерет  не  оре.

Лише  струмок  в  страждальну  мить
Живий  і  скаче  під  місточок
І  з  дерева  униз  летить
Останній  вицвілий  листочок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401849
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Мірошник Володимир