Я є Присутність Божа на землі.
Він є в мені, а я живу у Ньому.
Я, мов зерно проросле у ріллі,
Тягнусь до Неба в запалі святому.
І цей світ мій, і той, що в серці спить.
Я там і тут кохаюся до Бога,
Хоча і тяжко в світі всіх любить,
Але не має іншої дороги.
Та і чи можна лівою карать
Коростою покриту праву руку?
Не відтинати треба – лікувать,
Бо це єдиний світ, єдина мука,
Єдина радість і одна сім’я –
Бо ж Бог один, на небі і планеті.
То ж полюби себе, бо все те я
Твоє – в тобі і у космічнім леті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401847
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Мірошник Володимир