Я хочу хворіти твоїм дотиком
очей
губ
в шкіру
Коли космос стане домівкою
казки
ляльки
віри
А свічка буде світлом
планети
душі
погляду
Якщо крок стане виміром
вибору
дорослості
крайності
Ніби закоханість це формальність
несамотності
дротяності
весни
Тільки у лампі варитиметься надія
невійни
протидії
краси
Невже подив не вірить у вічність
прогулянки
сонячності
незмінності
Тоді я опорожнюся зошитом
підкресленості
належності
каліграфічності
І намалюю тебе спомином
вечора
голоса
образа
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401657
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Doll