Вовтузиться до часу морок,
із пазух ночі виповза,
із душ, на вірус гніву хворих,
що громом кривди потряса.
Проте, пісні ще є, лелеки,
і є світанки голубі.
Тепло, здається, так далеко...
Та гріє сонце, що в тобі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401565
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Omega