Вовтузиться  до  часу  морок,
із  пазух  ночі  виповза,
із  душ,  на  вірус  гніву  хворих,
що  громом  кривди  потряса.

Проте,  пісні  ще  є,  лелеки,
і  є  світанки  голубі.
Тепло,  здається,  так  далеко...
Та  гріє  сонце,  що  в  тобі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401565
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Omega