А хмари в містах нагадують дюни,
Що збуджують бурі у тиші пустель.
А люди культурні, до бурі імунні,
Будують піщану свою цитадель.
Природні стихії позбавивши влади,
Не дочекавшись початку кінця,
Циклічність завершує третю декаду,
Поет викидає свого олівця.
Піщані дощі розсікають руїни…
Наскельний живопис пустельних вітрів
Захоплює простір живої тканини,
І жодного звуку не чути звідтіль.
P.S. Все навколо постає у вигляді піску.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401465
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Олександр Ткачинський