я, мабуть, недостатньо втомлений
щоб заснути
і не досить начитаний,
щоб приснилось щось окрім кошмарів.
у зашторені вікна
зазирають блудні примари,
наче просяться на каву,
вибачаючись за прогуляний
день валентина.
звичка закривати на ніч вікна
колись мене точно доведе до сказу.
нема сенсу ховати щось всередину
якщо вікна давно як незасклені
і жодну частину
наче голку в копицю сіна
вже не сховаєш.
можна змінити замок на дверях
та все ж краще відкрити двері
навстіж
і - хай заходять!
тим паче надворі дощить
по-весняному зовсім
і ворушиться всесвіт,
ламаючи власну берлогу,
прокидаючись,
заспаний і сердитий,
чухає спину об сповнений співом простір,-
розминає отак місяцями залежані кості.
я, мабуть, недостатньо втомлений
щоб заснути
і зорі не досить яскраві,
щоб наснилися сни.
15.02.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401406
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 15.02.2013
автор: Віктор Шупер