Я крокую холодними скелями
Й не боюся назад озиратися.
Я байдужа: чому дивуватися,
Якщо часом минуле застелено.
Під імлою воно, під туманами,
Під шарами згасаючих "боляче",
Я забула всі сни мої сонячні
І не тішусь пустими оманами.
Мовби стала лавина лиш кригою,
Я її затушила, задмухала,
Та не серце, а розум я слухала,
Не кричу більше: я стала тихою.
За помилки минулі заплачено
І з коханням рахунки вже зведено.
Я дивлюся вперед: що ж попереду?
Все забуто уже. Все пробачено.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401321
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2013
автор: tefalya