Посій ти зерно. в чорну землю...
І почекай ,коли зійде...
Твори добро,і будь ти чемним.
Й оберігай усе живе!
Радій дитині, посміхайся!
Пораду дай, не зазнавайся.
Ти колись, також був таким.
Повагу май ти, до старіших.
З роками й тебе , те все жде...
Ніколи не кляни, і не сварися!
А матір рідну,ти - ціни понад усе!
І не цурайсь ти дому, свого краю!
Посій зерно - і дочекайсь врожаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401292
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.02.2013
автор: ДОВ