Краса земна переплітається із Раєм
Блакиттю легкою хмарин
І непомітними шляхами в далях,
Що блискавицями розрізані навпіл.
Із виноградною лозою
Що п"янко гроно виграє вином.
У амфорах Богині так давно черпали-
Тай зводили із розуму і Рай.
І Морем,що із хвилями грайливо
Неначе Посейдон ще там,
І розбиває скали крильми водяними,
Що розганяє десь із дна.
І лісом дикої природи- життям тварин
До нього йдем слідом Адама
Приймаємо дари Богів
І пави-ліри, звучання слухали вони.
І гори,що росли із надр всіляких
В кишенях піднебесних тих Богів
Димлять і нездаються ще сьогодні
Виконують накази до цих пір.
Сади квітучі запшні із яблук Раю
Повзуча гадь,як генитична пам"ять,
Боги,простіть-одні гріхи.....
Переплітаємось на Землі
Неначе і в Едемовім Саду-краса,краса,краса ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401220
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.02.2013
автор: Плискас Нина