я досі ночую у твоїй голові
на підлозі
під старою шафою
зриваю з паркету дерев’яні вірші
і очі обмотую ватою
ходжу там щоранку у твоїй сорочці
готувати на кухню сніданки
підливаю вазони
приймаю ванну
вітаюсь до твоїх сусідів
а ті проводжають мене і мою червону сукню
тримаючи на гаку свою
ідеальність без рами
і я досі ночую у твоїй голові
ти кілька разів мене виокремлював
змінював злетну смугу
випалював квітень з весни
і навіть дзеркала затемнював
я ж вперто
лишаюсь у твоїх скронях
пульс відповідно до моїх рухів
продовжує
дихати кремнієм
світ сходиться клином на зупинках потягу
ти сходиш з розуму
від мого запаху
а той провокує пам’ять і викиди ошпарених емоцій
забувай вже мене
або свою голову
я слухаю там музику
надто голосно
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401210
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2013
автор: Нова Планета