В останні дні свого життя,
Мабуть, я думав би про тебе.
Та зайвим буде каяття,
Коли запізно та й не треба.
У тебе буде вже сім’я,
І дітлахи такі веселі
В саду зовуть твоє ім’я
(маленькі мамині моделі).
Та все ж згадаю наші дні,
Коли так віддано кохали.
Які ж ми були молоді -
Наївно вірили, прощали.
Мабуть, ми виросли уже,
Чи щось змінилось поміж нами,
Що так горіло - не пече,
Ми вбили власними руками.
І не знайти нам новий шлях,
Поки блукаємо ще стАрим.
Ну як зійти, якщо в очах,
Ще досі липи розцвітають.
В останні дні свого життя
Я розумію, що кохаю,
І маю дивне відчуття…
Невже і ти мене кохаєш?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401093
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.02.2013
автор: Салтан Николай