Юркові п’ятдесят настало,
Та в це не віриться ніяк.
Кує своє життя він вдало,
Бо хлопець хоч куди, козак!
Бува, що шлях іде до низу,
А вверх не хоче йти ніяк.
Та знаю вгору він залізе,
Бо хлопець хоч куди, козак!
Дітей яких кремезних виткав –
В житті опора, як-ніяк,
І жінка сяє ніби квітка,
Бо він і сам іще козак!
Живи сто років без упину
Юрко, в здоров’ї і рідні,
І будь завжди, козацький сину,
Не під конем, а на коні.
Тримай Юрко, як і тримаєш,
І на роботі й за столом.
З цим святом ми тебе вітаєм,
Будь ти і далі, козаком!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400708
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.02.2013
автор: Мірошник Володимир