Як піду я між дерева,
То в снігах загрузну зразу,
Та й забуду про образу,
Бо образ мені не треба.
Та й прийду я у долину,
Де хатина понад води.
Пригомшливої вроди
Там зустрінеться дівчина,
Та й її я поцілую,
Бо солодкі дуже губи.
І мені дівчина люба
Щось на згадку подарує.
Подарує чисте небо
Із кометами й зірками,
Щоб я бавитись міг ними
І радіти разом з вами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400707
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: Мірошник Володимир