Це ти…

Це  ти,  це  ти,  це  тільки  ти!
Це  ти  так  можеш  лиш  сміятись.
Це  ти,  у  всьому  світі    ти!  
Не  можеш  долі  підкорятись.
Ти  любиш  світ,  а  він  тебе
І  погляд  ніжно  зупинивши,
Ти  відчуваєш,  що  пливе,
Все  те,  що  ніби  загубивши
Ти  знов  знайшла,  і  все  забрав  з  собою
Собі  пішла,  а  залишилися  зі  мною…
Все  може  бути,  мабуть  ти  туман,
Чи  ні,  я  навіть  вже  не  знаю,
А  може  просто  це  обман?
А  може  просто  я  кохаю?
Тебе  кохаю  я,  за  те,
Що  ти  така,  як  ніби  усі  люди,
З  тобою  все  таке  просте,
І  знаю  що  там  з  нами  буде.
Тебе  люблю  напевно  я,
А  може  ні,  я  сам  не  знаю.
Та  ні,  люблю!  Ти  є  моя!
Моя!  Я  серцем  відчуваю.
Чому  все  так,  чому  така  ти?
Чому  дивлюсь  на  тебе  знову?
Тебе  я  хочу  обіймати,
Таку  красиву,  загадкову.
Тебе  я  хочу  цілувати,
У  твої  губи  ніжної  малини.
Тебе  я  хочу  всю  пізнати,
Ти,  ніби,  в  океані  всі  перлини
Що  піднялись,  і  з  них  створилась  ти,
Добавивши  красу  лиш  неба,
Тебе  хотів,  і  зміг  знайти.  
А  більшого  мені  не  треба.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400595
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: tizian