Ти викидала найкраще.
Надто відверті картини.
Погляди, що промайнули
Спільне майбутнє з минулим
Зараз й в подальшім.
Ранком застигнеш суботнім,
Так, ти самотня.
Так, ти втомилась від фальші.
Хвіртка закрилася швидко.
Не зупинити хворобу.
Музика, оберти в платтячку…
Ти викидала коханнячко.
Товклась сусідка.
Та напилась аспірину;
Вклала дитину.
«Тихше зроби, інвалідко…»
Страшно дивитися в очі.
Там, де пливуть дирижаблі,
Скорчиться спалахом небо.
Очі приходять до тебе…
Знаєш - наврочать.
Не кольори веселкові,
Тихі, суботні, ранкові
Сльози ті знову хлюпочуть...
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400593
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: Митрик Безкровний