Ти мене вибач, але я не буду повністю твоїм.
Не шукай в собі причину мого невдоволення,
лиш обійми і зрозумій, назви своїм,
змирися з моїм тихим голосом,
з моїми на пів сумними очима.
Я розповім тобі колись історію,
що сталася зі мною таким нестримним.
Колись був наче море я.
Таким примхливим був мій характер,
коли його приборкала вона -
дівчина, що любила сон і каву.
Мій мур зруйнувала ніжністю вона.
Та життя невпинно втікає з наших рук.
Ми безсильні проти записів в небесній книзі.
Ми розійшлись так і не сказавши головне.
Ми поклялись обпитися коханнями до інших.
Тому не вини мене. Благаю не вини.
Завари мені чорного, без цукру, чаю
і засни. На руках моїх засни.
З тобою я,
але ,вибач, тебе я не кохаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400587
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.02.2013
автор: АЙВЕНГО