Летять у небі мрії гострим клином
Крізь тисячі життів і ліс «рудий»*,
Смертельний дух поліського полину**
В душі потворні струпи породив.
Не допоможуть бинт, червона вата,
Безсилі вертоліт і БТР***,
Нам рани серця не ліквідувати,
Вони ятрять від ядерних холер.
Будинків злі, занедбані химери,
І хижим круком вітер сновига,
Самотнє місто докору й істерик
З’їда голодна атомна жага.
І перш ніж зникне ядерна короста
На тлі інкубаційних тисяч літ,
Нам впоратись із «зоною»**** не просто,
Поки в душі — відчуження наліт.
* Руди́й ліс — близько 10 км² території
дерев, прилеглих до Чорнобильської АЕС,
які взяли на себе найбільшу частку
викиду радіоактивного пилу під час
вибуху реактора в 1986 році;
** мається на увазі Чорнобильська
аварія (Чорнобиль - рослина роду полин);
***БТР - бронетранспортер, який разом
з вертольотом був основним видом техніки
для ліквідації аварії;
**** мається на увазі 30-кілометрова
зона відчуження.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400518
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Олександр Обрій