Цей світ розбитий на багато відчуттів
І кожен з нас вдягає нову маску,
Коли вимолює прощення у своїх богів
Надіючись лише на божу ласку.
Ми боремось за правду заховавшись у брехні
В чужому храмі ми шукаєм свого бога
Якщо у когось горе:скажем байдуже мені
Прогнавши геть з свого порога.
У світі зла ненависті і фальші
Ми впевнено крокуємо вперід
І ті що з нами від нас слабші,
Ще слабших намагаються знайти собі.
Ми хижаки у цьому тимчасовому житті
Хапаєм здобич,щоб самим не стати нею
А потім пишемо сумні статті,
Що зло опанувало над землею.
Ми скажемо:це все важкі часи,
І зачинившись кожен у своїй оселі
Чекатимемо мовчки до весни,
Ховаючись тим часом у життєвому тунелі.
У світі хаосу ми пишем гарні вірші,
Торкаючись думками важких тем,
Та ми в душі не є бідніші,
Від тих,хто на землі створив собі едем.
У світі, де не можеш бути сам собою,
Бо в кожній зграї є свій ватажок
У світі почуттів, що називається чиєюсь грою
Ми знову поспішаєм на чужий урок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400463
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Злата Наркевич