Ось і пройшов рік, як немає з нами поета-громадянина Миколи Верещаки...
Як живеться нам живим поетам? Як живе сайт "Клуб поезії"?..
Клуб помолодшав і навіть дуже. Можна уже називати - "Клубок з поезії". Бо пишуть юні даровання дуже екстравагантно та вільно. Деколи навіть не розумієш, про що іде мова. (Ні я не ворчу на новизну, але деколи хоч трохи треба керуватися логікою...)
Але не про це мова. Чи чогось навчила нас творчість і смерть Миколи?.. Бо все, що в світі робиться повино бути уроком для живущих. На своїй же смерті не навчишся...
От і недавно прочитав цікавий вірш автора Попелюшки - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393454
Все на ту ж тему людської психології, цінностей життя та його печалі-радості...
Але знов і знову спливає образ Миколи... Його бажання жити і творити для людей, для Батьківщини... Як це дисонує з цими криками юних поетів, які нічого не бачать крім власного мозоля, кохання чи дипресії і вже готові різати вени та кидатися з даху. І кричать, кричать про свої душевні муки на весь світ... Читаєш і думаєш, а чи вам треба на літературний сайт? А може краще до психолога, або ж вже до психіатра, щоб хоч трохи зменшити ваш душевний біль, бо за ним ви світу Божого не бачите і пишете про одне і теж саме в десяти , а то і сотні варіантах. (Притому часто досить примітивно.) А навколо такий великий та прекрасний світ і вам в ньому жити і жити, жити і творити...
То ж читайте і учіться в Миколи Верещаки сприймати навколишній світ. Багато років він був прикутий до ліжка, але не втратив ясної думки і реального світосприймання. Таке життя повино давати теж певні уроки, бо не все так просто в нашім світі.
Будьте уважні до людей. Деколи сусід, на якого ви рідко звертали увагу, може бути унікальною людиною, в якого вчтись і вчитись...
Пом'янім же Миколу Верещаку в річницю його смерті!
Хай память про нього живе вічно в наших серцях!
Мир праху Його!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400428
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Д З В О Н А Р