Ти не прийшла – і стало сумно,
День затуманився і зблід,
Годинник цокає бездумно
І ніч біля воріт.
Робота сунеться повільно,
Хворіє настрій, тихне крок,
Душа, закований невільник,
Виконує урок.
Жену захмарену годину,
Бо я не там, де ти тепер,
Та лиш до тебе думка лине,
Її ніхто не стер.
Хоч все спокійно, я без сили,
Бо лиш з тобою повен сил,
Від Господа чекаю милість,
Її я так просив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400368
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Мірошник Володимир