Тихіш за тишу попрощаюся з тобою...
Цілую подумки куточки твоїх вуст...
Торкаюсь поглядом, що сповнений любов'ю,
твоїх очей.Тепла твоїх долоней...
Пробач мені за те, що я люблю.
Що пам'ятаю кожен звук і подих,
що й досі погляд твій ловлю не на собі,
за те, що сон мій коло тебе бродить
щоночі. Так болить і знобить,
й шалено хочеться згубитись у юрбі...
І заховатися у снах некольорових,
мовчанням тишу розбиваючи щораз,
коли так хочеться тебе побачить знову...
І доки вогник той у серці не погас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400358
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Meggi