якщо пішло б все
задом на перед
і повернулось
янгольське дитинство
а потім щоб спочатку
народитись
сповна відчувши
вічний плин життя
то ми мабуть
вернулися б до раю
де Бог нас приголубить
наче мати
що щойно привела на світ дитя
але себе ще треба пережити
спокутувавши сльози
що стікають
по Материнства Божого щоці
покута наша жертви вимагає
серцями що її над все бажають
як крові яку кожне серце сце
боятися не треба душеспраги
й розп'ять які віщують воскресіння
бо ми за те повернемось
в домівку
в якій завжди чекають приголубно
в якій завжди зустрінуть христеніжно
з пречистою любов'ю богородства
де цвіт до свого кореня дійде
і стане все одним Цвітокорінням
бо душі знов зіллються із Творцем
початок і кінець поглине Вічність
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400357
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.02.2013
автор: Олександр Букатюк