Покажи своїм тілом казки і мелодії сходу.
Висікаючи іскри повільно оголюй живіт
І хвилястими рухами дихай, втішатимеш згодом,
Зараз просто танцюй, помісти у собі цілий світ.
Хай на плечі лягає м’яке невагоме волосся,
І бринять ледве чутно, співають у такт, мідяки.
Руки в’юнко злітають, кокетливо в танець запросять,
У спокусливий ритм, як незайманий ранок, легкий.
У напружені м’язи віллється різкими штрихами,
Заворожлива пристрасть від стегон іде до грудей.
Так у гранях жіночих блукають, лиш погляди п’яно,
Заборонено дотик, бо з розуму миттю зведе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400260
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Любов Чернуха