Це неправда, що кажуть: зима - забуття,
Сніг стежини в душі замітає.
А для мене цей спокій - це сенс буття,
Рух думок, що мов пісня над плаєм.
І малює уява на білому тлі
Кольорові і теплі картини.
Розбігаються мрії, мов діти малі.
І нема їм кінця, ні зупину.
Снігом наші думки, снігом наші слова...
Заметіль забирається в душу.
Сьогодення проймає морозом, дарма:
Я живу: холод світу розрушу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400256
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: zazemlena