Якось при місячному небі
Хотілось прогулятися мені.
Подумати над тим, що роблю я,
Про все, що дає мені життя.
Про рідних і близьких людей,
Про бездітних, яким доля дарує дітей,
Про тих, хто, втративши надію,
Зневірився, зламався, забув про свою мрію.
Бо в когось є все, а у когось - нічого,
І рятує тільки просьба до Бога.
Деякі живуть одним днем,
А в деяких щодня навалом проблем.
У когось робота, сім'я, діти, брати,
А з когось немає навіть що взяти.
Комусь докучають, комусь довіряють,
А комусь увагу не приділяють.
Не будьте тими, якими зараз ми є.
Підіймайтесь! Боріться за майбутнє своє.
За яскраве сонце, за синє небо,
За все прекрасне довкола себе.
І будьте щасливі, всюди й завжди,
"Бо тільки той досягне мети,
Хто вірить у себе", - вважаю я,
Бо ми - творці свого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400251
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.02.2013
автор: Вірту Шаба