Подивись…

Повір,  не  маю  я  до  тебе  зла!

Моя  любов  …  Розтрачена  й  німа,
Моя  душа  ,яку  так  берегла  …  
І  я  сама,  мов  осінь  нежива  …

То  тихий  відчай.  Тут  немає  зла  …

Проходь  у  моє  серце  і  дивись.
Немає  вже  тут  щастя  як  колись,
І  мрій  шитво,  що  так  і  не  збулись,
На  серці  тліти  раною  взялись…

Прийди  сюди  як  завше  й  подивись…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400247
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2013
автор: Христина Спринь