А вірші, як з мішка полова,
Все падають в заміс життя.
І, що дано було від Бога,
Відійде скоро в забуття.
До цілі йти уже не треба, –
Вона лиш маревом була.
Зневірою зійшлося небо
Літературного життя.
І нестійка зелена паросль
Відторгнута від літгазет.
Що їм, невизнаним, зосталось?
Лиш всеосяжний інтернет.
Бо в СПУ маститим тісно.
Запліснявіла їх душа
Вичавлює з Олімпу пісню,
Та пісня вже не та, не та…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400240
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Г. Король