Скажи:тобі мене не забагато
У лабіринті нашого кохання?
Я всюди-у повітрі у думках,в твоїй кімнаті,
І в тиші,що колише всі твої бажання.
Чи ти готовий вогнеборцем бути всю дорогу?
І погасити всі несказані думки
Так щоб здобути над словами перемогу,
Не намагаючись від них втекти.
Я вийшла заміж за твою весну,
Віддавши вітру все,що в мене було
Прийшла в твій світ без слів і багажу,
Забувши назавжди своє минуле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2013
автор: Злата Наркевич