Хоч чимсь не обділили ті,які над нами
Посеред списків віднайшли моє ім*я,
Коли людей зміряли табунами
Для них ми всі одна сім*я...
Прислали дар...Чи кару?
Це дивлячись з якої сторони...
Черех талан отримуєш удари
Стерпи....Ніколи благодать не хорони!
Якщо тобі дали оце спасіння,
Твори!На заздрість всім,
Колись й на наих прийде прозріння
І перемтануть обливати брудом дім...
Мабуть,що завше будуть ті,
Які гадатимуть що ти зайняв їх трона
Лише в своїх очах вони святі,
І серед них ти як бІла ворона...
Впродовж віків їх сотні розіп*яли
Отих,що не скорились масі
Вони самі свій дар не поміняли,
На канонічні інших іпостасі...
І вижили всього лиш одиниці
Через яких цей світ ставав дедалі ліпшим,
Всередині душі - міцніше криці
Та краще буть таким...ніж підстилкой для інших...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400177
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Турист