Моя барвінкова, моя солов’їна,
Заквітчана, вишита, залюблена в сни!
Козацька, незламна моя Україно,
Ти знов одягнулась у шати весни.
Заспівана піснею й житом колисана,
Стоїш гордовито в краплинах роси.
Повір, Україно, твоя врода не писана,
Нема більш на світі такої краси!
Залюблена сонцем, умита дощами,
Така молода – ще рости і рости!
Впаду до землі,як в обійми до мами,
Бо кращої тéбе повік не знайти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400144
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)