Якщо вона всміхається – радіє сонце,
Коли іде – вплітає вітер у косу.
І заглядає місяць у її віконце,
Щоб надивитися на неземну красу.
Якщо вона заплаче – гримнуть грози,
А сльози ріками проллються на поля.
І вашу душу закують морози.
Страждатиме із нею вся земля.
У неї очі,ніби два озерця.
Той погляд вабить і вбиває водночас.
Ніхто не викине її із свого серця
Вона стає частиною всіх нас.
Багато їй імен усі давали.
У вірності клялись своєю кров’ю.
Та більшість так і не пізнали,
Що називається ця дівчина ЛЮБОВʹЮ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400142
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Вогнеслава (VOGNESLAVA)