А ми удвох по скошеній траві
Ідемо в ніч, тримаючись за руки,
І відблиски далекої зорі,
Нам надсилають миготливі звуки.
Кричить пугач, змовкають солов’ї,
А місяць красень світло нам приносить
І ми радієм спалаху зорі,
Цілую я твої духмяні коси.
Чарівна ніч, п’янить суха трава,
Очерета поснули, сплять покоси,
Тиша мовчить, яка стоїть краса…
Сіяють рясно наче зорі – роси.
Ми молоді і радість б’є ключем,
Серця співають наші в унісон,
Тут я відчув легкий у серці щем…
Прокинувся… А це був тільки сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400124
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2013
автор: Віталій Назарук