"Люблю" – мовчать, як ніч, її щасливі очі.
"Кохаю" – стугонить в крові гемоглобін.
Та мозок-інтриган вже щось сказати хоче,
Ману якусь спішить поставити на кін.
І ось язик-сліпак, як змій, уже готовий
Отруту перелити всю свою в жало...
Одно лиш слово, необачне слово, –
А як серцям коханим ґерцю додало!
І знову сумніви. І знову – ніч безсонна…
І відчайдушний спурт в зализуванні ран.
А завтра – прірва межи двох сердець бездонна.
І вбите в смерть одно з найщѝріших кохань.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=400067
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2013
автор: Олекса Удайко