Вавель, красунчик Вавель
Стихлий до хрипоти.
Поза клікою правил
виріс на три версти.
Вавелю носа зламали
І розп'яли на мости.
Потім згадали, що мали
Право його затовкти.
Вавель вищить у воду,
Вавелю - тільки на дно.
Поки інакшу породу
Брат його топить в вино.
Каєн на старість не здужа,
Він знудьгувався в нуль.
Телевізійна стужа
Гірша йому від куль.
Їсть непоспішно брата,
Самі його вершки.
Каєне... сука проклята,
Народ свій відпусти.
Дай же пожити брату,
Дай же йому хоч поріг.
Поки на вилах піднятий
Ти від отрути не здих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399953
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 10.02.2013
автор: Хельга Ластівка