Особа для тебе - мішок з поживою
Створений тобою ж монстр вимагає підкрипитись
Не стільки жорстокість, скільки безглуздість
Ти давишся тим, що іншим життєво необхідно
А вони цього не мають
Твій монстр деформував тебе
З'явилася нова потвора
Сліпа
Баче лише відблиск золота
Глуха
Чує лише дзвін монет
Цінності - лише те, що тримає у руці
Наруга над убогим тепер у порядку речей
Я бачу тебе наскрізь
І бачу те, чого ти не хочеш бачити
Топишся у своїй жадібності
Давишся своєю ж жорстокістю
Запрограмована машина
В обмін на совість.
Твої дії колись обернуться проти тебе
Ти не хочеш про це думати, але
Колись ти потрапиш у пастку
Власного матеріалізму
10.ІІ.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399939
Рубрика: Верлібр
дата надходження 10.02.2013
автор: Сонцеслава