Зустрілися якось два кума-
Давно не бачились вони.
Один ураз питає шумно:
"Що, куме, робите в ці дні?"-
"Та пишу оперу я зараз"-
"Оце Ви молодець! Я знав
Що в люди вибитись на старість
Ніхто нам не перешкоджав.
А слухате-но, куме, давить
Все ж невідомості туга.
Ви можете й мене прославить?
Що-небудь написати, га?"-
"Звичайно, можу. Опер, куме,
Сказав: пиши про всіх, не думай".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399822
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 10.02.2013
автор: Oleg Kolibaba