Була тоді яскрава й сніжна ніч,
Сріблились десь дерева в верховітті,
Моя любов - одна на тисячу сторіч,
А відданість - одна на цілім світі.
В лютневу ніч засніжену таку,
Свіча кохання тихо догоряла,
Я ж зрозуміла істину просту:
Моя любов тобі лиш докоряла.
Навіки впала зірка за межу,
Танцює місяць десь на небосхилі,
Тебе я повернутись не прошу,
Терпіти зверхність більше я не в силі.
Стелила доля різні нам шляхи,
Та біль щемить і дихати не сила,
Нещасний, хто не вміє полюбить,
А я щаслива, бо любила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399764
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.02.2013
автор: Аллочка