Твій голос дрижить.
Немов , щось відчуває...
А погляд , неначе,
щось знову ховає...
Я знаю про все...
Та я просто мовчу.
Коли ти признаєшся:
чекаю і жду...
Та чесно сказати:
про зраду мені...
Не хочеться чути:
навіть і в сні...
Чекатиму стільки:
як зможе терпіння...
А ти все мовчи...
І не мучить сумління...
І може колись:
здогадаєшся сам...
Як боляче зраду терпіти.
В очах. як ховати обман...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.02.2013
автор: ДОВ