Дама з собачкою,
Йде цокаючи по парку,
жує мовчки жвачку,
смалить цигарку!
Щось думає собі,
літає у думках,
і так всі дні,
з цигаркою в руках!
О,любить вона пса
цілує його в ніс,
в навушниках попса,
а поряд ліс!
Шукає жертву,
по тротуарах,
вдає вперту,
тіпа вся у справах!
Лиш пес їй друг,
за нею манівцем,
як засіб від недуг,
поряд день за днем!
Сіріє погляд
в очах простих,
мізки,як здогад.
Ой,пес затих...
Жертва прийшла,
чоловік весь при параді,
нарешті знайшла,
посмішка як на святі!
Улесливі слова,
з обох сторін,
обертом голова,
на каву йде він!
І запросив її,
в кафе навпроти,
відповідь " гі-гі-гі "
знайшла екзотик!
І раптом залаяв,
пес грізно,
накинувсь як зграя,
та вже пізно...
Він втік,
мрії її чоловік!
А пес так ніжно притуливсь,
начебто говорячи " Не злись "
а вона його ногою,
під зад швидкою метою'
і геть помчав він,
не очікуючи змін!
Мораль така:
Пес друг та охорона,
він чує зло,й де є добро,
і не впаде з тебе корона,
він наш друг,чуєш бро!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399586
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.02.2013
автор: Натаніель7