Твори ж своє життя, поете!
Упевнено до величності іди.
І не зважай на наставлені навпроти пістолети,
А лиш для вічності життя – пиши!
P.S.
Бувають люди дурні і недалекі,
Що не розуміють всіх твоїх думок.
Світогляд видно в них маленький
І мрії не літають до зірок.
А ти – поет. Твоя душа літає
У морі повному краси.
І лиш русалка про біль твій знає,
Але залишить все у водах глибини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399360
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.02.2013
автор: Вероніка Стрельченко