він сотий раз перепитував
про звуки
що гойдались на деревах
з чужого саду
крутив їм руки
і нервово погрожував пальцем
вчив розрізняти подерті серветки
на яких хтось залишив недоціловану помаду
від доріг
яким випала пікова дама
вбивав молотом суржикові будні
у стіни іржавої квартири
а десь за вікнами
скреготіли шини
його пройденої пристані
його неправд
і його пристрастей
холодно було залишатись сіллю власної тіні
і відроджуватись кактусами
на підвіконнях
вірності
коли вона фотографувала очі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399152
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Нова Планета