Не забирай надію ту останню,
Ту віру у кохання молоде...
Навіщо доля,знаючи всю правду,
Любов взаємну в мене знов краде...
Навіщо забирає те останнє,
Що по житті стежиною веде.
Колиска мрії перетворює бажання
Й виблискує в душі щось золоте
Це серце марить,виходу не знає,
Топтаючи душевну доброту.
Чому не йде,коли його чекають?
Чому не ставить у житті мету?
Ламає долі,щастя забирає,
Приносить смуток,навіть і журбу..
Не всіх людей кохання так ламає-
Я дуже вірю-долю я знайду!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399108
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: лоя