Я просто хочу, щоб моя найкраща,
Моя єдина мова калинова,
Давалась всім, хоча вона "найважча",
Та я люблю, - це рідна моя мова.
Керівники державної не знають…
Та є закон про мову і не тільки,
Вони і гімну свого не співають…
При владі прагнуть бути хоч би скільки…
Не думав я ніколи, що в державі,
Де більш «чужа» чомусь у нас панує,
Землю плюндрують, не живуть за правом,
Проте верхи нічого в нас не чують.
Прийшов до влади… Вже нема законів…
Йому на Україну наплювати,
А ми ж самі цих вибрали «драконів»
І маємо тепер їх шанувати…
То перше, друзі, чим прийти до влади,
Навчіться мови, бережіть закони…
І хай втікають з України гади,
Ми вільними залишимось до скону!!!
В нас мова і держава – це єдине,
А прапор , гімн і герб – душа країни,
В нас хлібне поле й небо синє-синє…
То ж хай святиться наша Україна!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398985
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Віталій Назарук