Перехворів тобою, моя доле,
Все, що було, сховалося в тумані,
Знову один виходжу в чисте поле,
Червоне сонце зустрічати зрання.
І мов у сні прощаюся з тобою,
Лиш роси інколи чіпляються за вії,
Ранкове небо чисте наді мною,
Та голову підняти я не смію.
Я казку нашу згадую ночами,
Сон не бере, в вікні мішають зорі,
Вдихаю ранок мокрими вустами
І роси бачу різнокольорові.
Перехворів тобою, моя доле,
Пройшло усе - немає вороття,
Дорога наша бігла через поле,
Лишила слід у серці на життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398929
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Віталій Назарук