Кохаю до нестями,
кохати буду завжди,
літаю птахом над гаями
біля віконця твого крилами махавши.
Спущусь та зложу крила
на твоєму підвіконні.
Постукаю. Виходь до мене мила!
Я подарую ночі ті безсонні.
Полетимо далеко в гору
далеко поза хмари,
нам дорогу всвітять діти зорі
а батько місяць всипить чари.
Тебе я крилами пригорну
і подарую гілочку малини,
моя голубка я твій голуб
на хмарку нас сніжинки кинуть.
Ти воркуватимеш кружлявши мов танцюєш
а я присяду буду плескати у крила,
ти ж так мене чаруєш,
чаруєш, голубко моя мила.
Твій ніжний спів так манить,
ні це не сон! Це наяву
нехай триває ранок,
прокинусь й знов засну.
12.02.1012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398922
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.02.2013
автор: Ель Демір