Може, казка, а може, мрія
З головою мене огорта.
Не кажи: я і так розумію,
Що наївна вона і проста.
Буде зимній холодний вечір,
Ти сидітимеш коло вікна;
Я накину на твої плечі
М'який плед із старого сукна.
Буде тихо, заграє пісня,
Та, що "наша" колись була.
З перших нот ми згадаєм, звісно,
Як вона нас разом звела.
Переглянемо наші світлини,
Буде стигнуть гарячий чай.
Моя думка в минуле полине,
Догоратиме з тріском свіча...
Може, казка, а може, мрія,
Може, дощ там, а може, сніг...
Я тебе теплом серця зігрію
І засну біля твоїх ніг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2013
автор: tefalya