Усі казки закінчуються вночі, коли хтось прокидається від болю, розряджається телефон, перегортається сторінка книги. Тоді сюжети змінюються, проявляються невидимі межі подій і починається відлік часу. Казки закінчуються, бо люди не вірять у щастя та його постійність. Щастя – це не матерія і не предмет, не абстракція і не мистецтво слова. Щастя – це частина кожної людини. Воно проявляється в нас, відповідно до наших вчинків, та вчинків інших людей. Його не було б без людей та і з ними воно не завжди явне. Чому ми думаємо, що щастя – лише мить? А як же прояв цього почуття від того, що ми живі, здорові, в достатку і робимо успіхи? Хіба це не воно? Чому із сукупності приємного варто вибирати лише момент? Невже пам’ять не охопить весь радіус подій протягом життя? Кажуть, ми пам’ятаємо лише те, що нам треба пам’ятати. Ні, ми бережемо у спогадах лише найкраще, на нашу думку, обираючи його власними критеріями оцінювання.
Казка починається вранці, як і щастя. Коли сходить сонце, перші промені проникають у вікно, заварюється смачна ранкова кава. Далі події, емоції, знайомства, нові враження, кольорові сни. Коли ми перестаємо цінувати це, казка закінчується. Ми не маємо права викреслювати події та героїв хоча практикуємо це щоденно, ми не можемо жалітись на життя, бо якщо воно нам дається, то ми вже індивідуальні і особливі, ми не повинні опускати руки, бо на нашому шляху лише ті події, на які нам вистачить духу, щоб пережити, ми не мусимо весь час сяяти від щастя, але маємо знати, що воно – частина нас, воно – казка нашого життя.
Усі казки написані від серця та рукописним шрифтом. В них стільки людських почуттів, скільки відтінків не має жодна палітра. Казка, то є життя, щастя – його основа. Не дозволяйте невдалим подіям змінювати святе правило «Carpe diem», не дозволяйте щастю осипатись із зорями вночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398835
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2013
автор: Паперова Думка