В. Симоненку

Цей  поет  -  казкова  людина.
Він  із  безлічі  -  лиш  один.
І  усмішка  його  єдина.
Він  свободи  і  правди  син.


                                       Якби  він  творив  і  досі,
                                       Якби  він  писав  і  зараз,
                                       Я  б  не  думала  зовсім-зовсім  -
                                       І  у  нього  таки  закохалась.


Тільки  генії  так  миттєво
Покидають  тут  нас,  простих.
Скільки  інших  таких  –  несуттєво.
Коли  з  безлічі  він  –  один.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398834
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2013
автор: natali07