Мурчить у серці знову ніжність.
Любов живе в моїй душі.
Перевіряю нас на збіжність
Я за ознакою Коші.
В границі – сльози, правда – в лицях.
А потиск наших рук – печать.
r знову рівне одиниці
І я не знаю, що сказать.
Сміється з мене Даламбер,
Що знову числю інтеграли,
Що мов поет в мені помер,
Хоч щоб там інші не казали.
Я ігнорую й знов ділю
На два усе, що мали вдвох.
Все числю й цифри не згублю
У векторі своїх епох.
Зчеркавши з Лейбницею опис,
Накресливши мости суміжні,
Я принесу тобі літопис,
Де наші долі нерозбіжні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2013
автор: Куценко Альона