Що вбиває – лишається жити,
І не варто знаходити винних.
Припинила тобою лиш снити,
Ти для мене частково загинув.
Що кохання було – справді, вірно,
І нехай моє серце зомліє.
Всі рядки мої, вдавлені сильно
Всі листи у вогні заяскріють.
Спалахнуть обіцянки, як порох,
І здається, ніщо так не гріло.
Залишається пристрастей ворох,
Припадає байдужості пилом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=398775
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2013
автор: Беллатрисса Турнесоль